Наша оборона – наша опора

Мешкаючи на просторах соціальних мереж можна зустріти сьогодні велику кількість негативних відгуків про українську військову техніку, мовляв її не виробляють в потрібній кількості, і якщо роблять то з властивим українському державі шлюбом і ненадійністю. Але не зайвим згадати, що буквально кілька років тому її не було в принципі, а використовувалося лише «поношена» від Радянського союзу. На той момент, «критики» уповали на позаблоковий статус, дружніх відносинах з Росією і набагато інших факторів. Що і зіграло свою роль.

Наше роззброєння, помилкове на мій погляд, тривало близько 20 років, і бере свій початок з Будапештського меморандуму підписаного в 1995 році, де «контрагенти» запевнили українську сторону відмовитися від ядерного озброєння. Але навіщо зупинятися на одному виді зброю, якщо нас захищають такі наддержави як США, Росія чи ЄС? Які колосальні суми з бюджету необхідно виділяти розвитку оборонпрому? Для прикладу, у 2018 році США виділило на розвиток і підтримку оборонного комплексу держави 700 млрд $. Навіть якщо врахувати те, що Україна з 90-х років ніяк не може вибратися з кризи і для неї це захмарна сума, але тим не менше 20-30% відрахувань від держбюджету на захист держави – в порядку речей.

Але такі «недополітікі», як команда В. Януковича, вирішили роззброїти країну під приводом «списання неліквіду», продавши таким чином 25 одиниць авіаційної техніки, піхотної – 350, артилерії – понад 16 тисяч одиниць, заводи пішли від державного крила і перестали поповнювати життєво військову потужність, необхідну. А зараз ці люди знову хочуть прорватися до керівного крісла, не кажучи при цьому своїх минулих «заслуг».

А чим закінчилася недбалість цих українських чиновників – всім відомо.

За браком адекватної відповіді на обстріл і атаки «сепаратистів» українські військові виглядали, скажімо так, непоказно. Відсутність оновлених бойових одиниць, озброєння, екіпірування – ми стали просто легкою жертвою для учасників «російської весни». Але вчасно схаменувшись, український уряд начло збагачувати замовленнями наше вітчизняне виробництво, виділяти відповідні кошти, необхідні для підтримки обороноздатності країни, вести успішні діалоги з представництвами інших країн для закупівлі необхідних запчастин і сучасного озброєння.

Монолітом зокрема стоїть місто Харків. За наявністю таких заводів як завод маєток Малишева, Харківський авіаційний завод, Харківський ремонтний бронетанковий завод та інших суміжних підприємств, Харків стає справжнім форпостом і постачальником української армії різної військовою технікою.

Така сфера як оборонна промисловість вимагає до себе особливої ​​уваги від держави. Адже це наш захист, надія на мирний час і суттєва допомога нашим захисникам в захисті нашої державності. І пріоритетне завдання – не збавляти темпу.

 

No Comments

Post A Comment