3 грудня – міжнародний день людей з особливими потребами

Милосердя, чуйність, співчуття до слабших споконвіку були характерною рисою українського народу. Тому відзначення Міжнародного  дня людей з особливими потребами  – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед людьми, які  потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Люди з інвалідністю – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що все буде добре.

3 грудня щорічно відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю , встановлений Генеральною  Асамблеєю  Організації Об’єднаних Націй,  14 жовтня 1992 року. Генеральна Асамблея закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб із інвалідністю в життя суспільства.

Міжнародний день людей із інвалідністю,  покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

На сьогодні на  планеті проживає більше 1 мільярда людей з інвалідністю, або 15 відсотків населення Землі.

В Україні проведення цього дня встановлене Указом Президента, починаючи з 1993 року.

Міжнародний день людей з інвалідністю – день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня. Ставлення до людей з  інвалідністю  є характерною ознакою цивілізованості держави та її демократичності. У кого з нас не стискається серце, коли бачимо  людину у візку? І водночас ми сповнюємося гордістю за героїчні перемоги наших паралімпійців. Проте,  не завжди  усвідомлюємо складність проблем, з якими зустрічаються люди з особливими потребами.

На превеликий жаль, з кожним роком в Україні кількість людей з особливими  потребами зростає. Вони, як ніхто, потребують наших уваги і допомоги. І не тільки держава має дбати про цих людей — кожен з нас повинен глибоко усвідомлювати, наскільки важлива їм наша підтримка.

No Comments

Post A Comment